ГоловнаКонтактиМапа сайта

  Останні зміни до митного законодавства та їх можливі  наслідки  - 2019/02/11 

2019/02/11

Олег Щербак
«Правозахист Україна, ЮК» адвокат

Більшості наших громадять відомі законопроекти, які в кінці листопада минулого року набрали чинності та значно змінили ситуацію користування в Україні автомобілями з іноземною реєстрацією.

Зокрема, Закон №2612‑VIII від 08.11.2018 р. доповнив чинне законодавство багатьма новими правовими нормами. Цей закон дещо змінив правовий зміст митних режимів транзиту і тимчасового ввезення, встановив нові види та суттєво посилив відповідальність за вже наявні порушення митних правил, запровадив новий механізм інформаційної взаємодії органів доходів і зборів, органів прикордонної служби та органів внутрішніх справ (Національної поліції), скасував екологічні обмеження для державної реєстрації автомобілів з іноземною реєстрацією, які вже були у використанні. Фактично, цей законопроект є продовженням іншого ухваленого в той же період часу проекту закону, який встановлював нові ставки акцизного податку для імпорту легкових автомобілів, механізм їх обчислення, а найголовніше — пільговий період, в який громадяни мають можливість сплатити акцизний податок при розмитненні автомобіля з великою знижкою та без притягнення до відповідальності у разі наявності порушень митного законодавства.

Метою таких змін є боротьба держави з соціальним явищем, яке в народі отримало назву «бляхи». Держава твердо вирішила ліквідувати схеми обігу в Україні автомобілів з іноземною реєстрацією без сплати обов"язкових платежів до бюджету. Можна довго сперечатися щодо доцільності саме таких змін та їх ефективності. Однак з позиції правової держави, ця спроба виправити ситуацію заслуговує на увагу, а її результати мають бути детально проаналізовані.

Вже 22.02.2019 р. спливає пільговий період розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією (коефіцієнт 0,5). Кількість розмитнених автомобілів продемонструє, наскільки такий крок держави назустріч населенню відповідав їхнім очікуванням. На час написання цієї статті з майже 300 тис. автомобілів з іноземною реєстрацією, які перебували на митній території України, було розмитнено понад 40 тис. авто.

За задумом держави, після пільгового періоду всі ті, хто не розмитнили автомобілі за запропонованими пільговими ставками, мають сплатити повний розмір. Окрім того, вони мають бути притягнуті до адміністративної відповідальності за виявлені порушення митного законодавства (порушення строків транзиту і тимчасового ввезення автомобілів).

Для виявлення правопорушників та запобігання потенційним порушенням закон передбачає взаємодію державних органів шляхом автоматизованого обміну інформаційними повідомленнями: починаючи від виявлення на кордоні осіб, які вже раніше притягалися за порушення митних правил, та закінчуючи правом поліцейського зупинити автомобіль, який має порушення строків використання у відповідному митному режимі.

До того ж законодавчо обмежуються права громадян щодо можливості експлуатації автомобілів у митних режимах транзиту і тимчасового використання без сплати обов"язкових платежів. Громадянам‑нерезидентам обмежено тимчасове ввезення на митну територію України транспортних засобів без заходів гарантування однією одиницею (тобто без сплати до бюджету всіх обов"язкових платежів як гарантування).

Громадян‑резидентів у разі тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів (у зв"язку з виконанням своїх обов"язків за укладеними трудовими договорами з підприємствами‑нерезидентами) зобов"язано сплачувати до бюджету як гарантії обов"язкові митні платежі. Такі транспортні засоби дозволяється ввозити на митну територію на строк не більше ніж 10 діб. Автомобілі, які перебувають на митній території України понад 30 діб, мають бути зареєстровані в державних органах.

Беззаперечно, такі обмеження значно зменшать кількість нововвезених транспортних засобів з іноземною реєстрацією на митну територію України. Це стане надійною гарантією забезпечення неповернення до зруйнованих схем використання автомобілів в обхід державного бюджету.

Однак варто звернути увагу на новели, які з"явилися в Митному кодексі України та стосуються питання розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Мова йде про вручення протоколу про порушення митних правил та зупинення строку накладення адміністративного стягнення на час розгляду судом справи про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Перша новела встановлює, що протокол вважається врученим, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою, а також якщо місце проживання чи фактичного перебування, яке повідомила така особа, є недостовірним. На думку Європейського суду з прав людини, це може вважатися порушенням принципу рівності сторін.

Друга новела спрямована на руйнування ще однієї схеми, яка дозволяла правопорушникам уникнути покарання: коли потрапляючи до суду, розгляд справи затягується, а після закінчення 6 місяців з часу виявлення правопорушення вона закривається. Ця норма більше ніде не зустрічається. Її правовий зміст та результати практичного застосування можуть викликати багато суперечок серед правників.

Не вдаючись у подробиці щодо цього питання, варто звернути увагу на наступні моменти. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підтверджував позицію стосовно того, що на національному рівні певні правопорушення можуть вважатися адміністративними або дисциплінарними проступками, однак окремі з таких проступків, з огляду на цілі Конвенції, слід визнавати «кримінальними правопорушеннями» в автономному, конвенційному значенні цього поняття. До таких порушень Європейський суд з прав людини відносить, зокрема, порушення митних правил, за які особа притягалася до більш суворих покарань (великі штрафи, конфіскація майна тощо).

Тобто такі правопорушення, на думку Європейського суду з прав людини, мають розглядатися з позиції парадигми кримінальної відповідальності. Однак кримінальний закон не містить норм, які зупиняли б строк давності притягнення до відповідальності на час розгляду справи в суді. Зупинення строків накладення адміністративного стягнення по суті вважається їх відсутністю, оскільки не можна чітко спрогнозувати, коли саме у разі їх зупинення особа отримає результат розгляду справи. Це порушує принцип юридичної визначеності, закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

До того ж така окрема норма в Митному кодексі суперечить конституційному принципу рівності всіх перед законом, який є продовженням принципу справедливості, коли до осіб, які притягаються до відповідальності за порушення митних правил, застосовуються зовсім інші правові норми, ніж до таких самих правопорушників, вчинки яких підпадають під дію Кодексу про адміністративні правопорушення або Кримінального кодексу. В такому випадку обмежуються права осіб, які притягаються до відповідальності за порушення митних правил.

Окреслена практика Європейського суду з прав людини дає достатньо підстав стверджувати, що існування подібних правових норм у митному законодавстві може призвести до їх оскарження в майбутньому. Водночас «благородна» ідея побороти хибні явища уникнення покарання винною особою може обернутися звинуваченням держави у порушенні прав людини.

Отже, можна стверджувати, що держава вирішила змінити ситуацію з транспортними засобами на іноземних номерах в Україні та пішла на певні поступки у відносинах з їх користувачами. Однак деякі нововведення можуть призвести до конфлікту, коли певні учасники правовідносин ставляться у нерівність з іншими, а їхні права таким чином порушуються.

http://yur-gazeta.com