ГоловнаКонтактиМапа сайта

  Ніна Южаніна: Деякі митниці саботували розмитнення авто на  єврономерах (Часть ІІ)  - 2019/01/29 

2019/01/29

- Кому мають підпорядковуватися податкова та митна служба після поділу ДФС? Мінфіну?

- Безперечно, Мінфіну. Не страшно, що у нас Міністерство фінансів ще залишається слабким. Новий міністр Оксана Маркарова зможе приділити увагу цим напрямам. І потихеньку ці напрями стануть керованими. Тим більше, що керувати двома розділеними службами буде легше. Буде можливість з когось питати. Зараз, мабуть, ДФС переживає найскладніший період. Керівники і заступники ДФС самі перебувають у підвішеному стані. Те, що вони не призначені на посади і знаходяться у статусі в.о., багато про що говорить. Це служба без керівництва.

- Після звільнення Мирослава Продана ніби за власним бажанням прем’єр Володимир Гройсман говорив, що найближчим часом буде оголошений конкурс по відбору керівника ДФС. Після рішення про поділ служби питання про відбір керівника ДФС вже не актуальне? Якою ви бачите цю ситуацію?

- Не можу сказати, чому тоді були зроблені такі заяви. Тому не можу прокоментувати, що хто хотів і чому так сталося. Але не забувайте, що план реформи ДФС був напрацьований ще у 2017 році. Місія технічної допомоги МВФ завжди намагалася дати своє бачення цьому процесу. Можна приймати не все. Але треба розуміти, якщо у нас зараз є технічна можливість провести оновлення і правильно побудувати роботу, треба цим скористатися. Ми ніколи за ці роки не виділяли грошей ані у достатній, ані у мінімальній сумі для технічного оновлення. Все перебуває у стані, який ми могли собі дозволити років десять назад.

- У 2015 році ви разом з деякими вашими колегами по податковому комітету були серед номінантів конкурсу по відбору голови ДФС. Зараз, коли планується створення нових окремих служб, ви готові висувати свою кандидатуру, щоб очолити, наприклад, податкову службу?

- Коли ми у 2015 році брали участь у конкурсі, я сподівалася, що країні потрібні фахові люди, керівники, які на практиці довели, що вони можуть щось робити. Але так не склалося. Сьогодні, коли цей корабель у пробоїнах і без штурвалу, я вже так розумію, що це нікому не потрібно. Усі розуміють, що підняти цю машину, яку збили з ніг, дуже тяжко. Не знаю, що може статися, щоб я прийняла рішення йти на конкурс.

- Повернемося до реформи ДФС. Що робити з податковою міліцією у разі поділу відомств? Залишити її у складі податкової служби, як було колись?

- У процесі реформи ДФС шляхом поділу це питання особисто мене хвилює найбільше. Ми не мали починати поділ, не визначивши долю податкової міліції. Сталося так, що у нас заговорили тему створення єдиного правоохоронного органу по боротьбі з економічними злочинами. Це шкодить всім.

Була політична воля почати обговорення цього питання. Цим потрібно було скористатися і експертам, і самим силовикам, і всім дотичним до питання депутатам. Тому що виходить так, що говорити і обіцяти щось бізнесу ми можемо, а коли треба стати до діла і почати непопулярну справу, всі розбігаються і залишаються тільки ті, хто критикує правильні ідеї. Я маю на увазі законопроекти щодо створення нової служби – про Національне бюро фінансової безпеки, і на противагу йому – про Службу фінансових розслідувань, яку пропонувало створити Міністерство фінансів.

Коли ми з колегами у податковому комітеті, маючи досвід роботи у бізнесі, починали обговорювати це питання, у нас була єдина мета – реорганізувати податкову міліцію так, щоб вона перетворилася на аналітичний підрозділ, щоб прибрати податкову міліцію від незаконного втручання у господарську діяльність. Коли почали заглиблюватися у питання, зрозуміли, що це не вирішить проблему. Є ще ряд правоохоронних органів, які мають можливості перевіряти і здійснювати втручання у господарську діяльність. До того ж ще більш брутально, ніж податкова міліція. Тоді й почали говорити, що потрібен єдиний орган.

Концептуально ми провели не один рік у зустрічах з бізнесом, щоб відчути, наскільки ця думка може бути сприйнята у суспільстві. Те, що цей орган має бути незалежним і точно не під Мінфіном – це однозначно. Що це має бути орган не у складі МВС – однозначно. Ми виписали законопроект, який чітко і однозначно дає визначення роботі нового бюро. Для тексту проекту закону багато взяли з практики Литви та Румунії. Експерти з Єврокомісії допомагали описати нам концептуальні речі.

Якої ж критики ми зазнали? Мене здивувала реакція експертного середовища на першому етапі обговорення. Перші питання, які нам ставили: "З чотирма органами зараз можна домовитися, а як бути, якщо з одним не домовишся?". Не буду пояснювати у чому деталі цих домовленостей. Норми Кримінально-процесуального кодексу свідчать самі за себе, що достатньо домовитися з однією структурою і можна прикрити будь-який злочин.

- Критики вашого законопроекту говорили, зокрема, про те, що бюро не має підпорядковуватися президенту і не має бути силовим органом. Ви ж пропонували навпаки.

- Якби ми говорили тільки про те, що ми замінюємо податкову міліцію і у нас залишилися б силові підрозділи у Нацполіції, то, можливо, експерти були б праві. Якщо б ми створювали тільки департамент по боротьбі з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, то, можливо, його треба робити без силового блоку. Це сиділи б виключно аналітики, які передавали інформацію у Національну поліцію і потім певні підрозділи проводили слідчу роботу та доводили б всі розслідування до кінця.

Але якщо йдеться про єдиний орган, це має бути виключно орган з правоохоронними функціями і з тим підходом, який ми після обговорення виклали як останню редакцію, яку запропонували суспільству. Бюро має складатися з аналітичного підрозділу – це дві третини нового органу, який працюватиме з доступом до всіх інформаційних систем і баз даних, які є в державних виконавчих органах. Це те, без чого зробили фальстарт наші антикорупційні органи. Цей негативний досвід варто врахувати.

Обов"язково має бути слідчо-оперативний блок. Ми домовилися, що підрозділи фізичного захисту не мають права брати участь безпосередньо в оперативній діяльності, вони існують лише для захисту працівників оперативно-слідчого блоку. Ми виписали детально, що вони не можуть бути у масках і повинні мати розпізнавальні знаки. Економічні злочини – найбільша проблема. З ними "білими комірцями" не поборешся. Потрібно усвідомлювати і давати собі правдиву відповідь на запитання: чи можна через запевняння і висвітлення інформації побороти економічну злочинність? У жодному разі.

Повертаючись до питання поділу ДФС. Мені досі незрозуміло, як ми можемо вийти із ситуації, якщо два ключових блоки питань – бази даних і податкова міліція – залишаються невирішеними, не створено новий правоохоронний орган по боротьбі з економічними злочинами. Ми не виконуємо свої зобов’язання.

Експерти загралися замість того, щоб об"єднатися і разом працювати. Договорилися до того, що не створено жодний орган. Є податкова міліція, є СБУ, є Нацполіція. Генеральна прокуратура здійснює тільки нагляд, хоча і тут є певні питання.

- Які у вас очікування щодо ухвалення вашого законопроекту про НБФБ? До президентських виборів це питання може з"явитися у порядку денному?

- Я спілкуюся з колегами у залі. Приблизно третина депутатів підтримують створення бюро і довіряють мені питання коригування тексту закону між першим і другим читанням у рамках того, про що ми вже домовилися. Є третина колег, які взагалі не хочуть читати текст законопроекту і думати про можливість такої трансформації, оскільки це люди, які створювали у правоохоронних органах певні підрозділи і не хотіли б втрачати ті здобутки, які вони мають. І ще третина вагається, остерігаючись, що виконання закону може нівелювати все те добре, що пропонується авторами документу.

Мені хотілося б, щоб ми до кінця каденції парламенту восьмого скликання прийняли закон про НБФБ хоча б у першому читанні. Щоб було зрозуміло і суспільству, і експертам, до чого ми рухаємося. Зараз ми продовжуємо працювати, у тому числі з економістами та спеціалістами посольств. У нас вже є альтернативне бачення щодо тексту тих статей, які викликали у них сумнів або побоювання. Ми прийшли до компромісного варіанту. Сподіваюся, що невдовзі завершимо обговорення спірних моментів з міжнародними експертами і посольства зможуть підтримати кінцевий текст законопроекту по створенню НБФБ, який ми запропонуємо.

- У минулому році, як багатьом здалося, президент висловив вам підтримку у цьому питанні, коли законопроект про Нацбюро фінансової безпеки винесли на обговорення на Національну раду реформ. Здавалося, що політична воля є. Зараз, коли процес загальмувався, і, беручи до уваги старт президентської передвиборчої кампанії, Петро Порошенко вже не буде форсувати це питання?

- Йому немає необхідності це питання форсувати. Зараз я маю виконати певну роботу, чим і займаюся.

- Ще одне з найбільш дискусійних питань, яке обговорювалося у минулому році, – скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал.  Чому з цим не склалося?

- Частина бізнесу була проти. І це саме впливова частина бізнесу, яка формує точку зору, у тому числі у наших кредиторів, зокрема МВФ, а також найбільш поважних фінансових інституцій – Світового банку та ЄБРР. Вони висловилися проти введення податку на виведений капітал замість податку на прибуток.

Ви бачили, скільки президент на зустрічах з бізнесом намагався переконати одностайно підтримати ініціативу з ПнВК. Але цього не відбулося. Президент, глибоко розуміючи тему цього податку, наважився подати законопроект до парламенту. До речі, це не так просто зробити. Після внесення цього законопроекту він отримав багато запитань від наших європейських колег.

- Доводилося чути, що проти ПнВК були компанії з орбіти бізнесмена Ріната Ахметова. Вам щось про це відомо?

- Не можу підтвердити. Зовсім інші структури проти. Звісно, я дякую українським підприємствам, які підтримували реформу. На жаль, їх відсоток невеликий. І їх вплив на прийняття рішень, зокрема і на міжнародному рівні, незначний.

Найприйнятнішим для запровадження ПнВК був 2016 рік, коли інфляційні доходи давали можливість покрити тимчасовий розрив, який у будь-якому випадку супроводжує запровадження нового податку, від цього нікуди не подітися.

- Чи можливе доопрацювання законопроекту про ПнВК, зокрема, з тими змінами, про які Мінфін домовився з МВФ? Мова йде про те, що цей податок буде запроваджений тільки для малого та середнього бізнесу з оборотом в рік до 200 млн гривень, а також про те, що бізнес заплатить авансом 50% від прибутку за попередній рік. Наскільки це реально?

- Оксана Маркарова, на відміну від попереднього керівництва Мінфіну, взялась за цю роботу. Вона, як і Дмитро Шимків (екс-заступник голови Адміністрації президента, - ред.), доклала багато зусиль, щоб нас взагалі почали чути наші західні партнери і кредитори, щоб проговорити деталі і показати, що податок не тільки перекриває схеми, а й надає більше свободи саме тим інвестиціям, які залишаються в Україні.

Мінфін сів за стіл переговорів з МВФ, і їм вдалося домовитися, але з певними умовами, зокрема щодо обмеження у 200 мільйонів гривень. Коли ми винесли на комітет питання, чи можна вводити ПнВК з такими перехідними умовами, то найактивніші автори законопроекту сказали, що ні, будь-який компромісний варіант неприйнятний, потрібно вводити у повному обсязі.

- Як ви оцінюєте ініціативу Міністерства соціальної політики запровадити регресивну шкалу ставок Єдиного соціального внеску та збільшити стелю зарплат, з якої платиться ЄСВ? Для бізнесу це досить непопулярна ідея. Чи знайде вона підтримку у залі?

Цю ініціативу потрібно широко обговорювати. Поки що більшість проти. Є ризик, що великі зарплати підуть в "тінь". Можливо, доцільніше знайти запобіжники до існуючої системи, щоб не було зловживань, коли на підприємстві у однієї-двох осіб зарплата мільйон і більше, а всі решта отримують мінімальні зарплати.

- Країна вже знаходиться у стані передвиборчої кампанії. У цей період темп реформ згасає. Втім, можливо, ви очікуєте, що найближчим часом все ж будуть прийняті важливі податкові законопроекти?

- Звісно, зараз час, коли не варто сподіватися на прийняття якихось важливих законопроектів. Але я все ж хочу, щоб у залі були розглянуті законопроекти, які ми маємо імплементувати по Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Можливо, вдасться розглянути хоча б у першому читанні законопроект щодо імплементації рекомендацій BEPS по боротьбі з розмиванням податкової бази. І хотілося б у першому читанні розглянути законопроект про створення Нацбюро фінансової безпеки. Податок на виведений капітал необхідно розглядати, але я не можу цього обіцяти, поки не проведемо необхідні переговори з МВФ і не досягнемо спільного розуміння того тексту, який має бути винесено у зал.

- У 2016 році ви ініціювали питання щодо проведення "нульового декларування", коли громадяни мають розкрити усі свої активи та розпочати відносини з податковою службою з "чистого листа". Але тоді цю ініціативу розкритикували антикорупційні активісти, які вважали, що "нульове декларування" може нашкодити запровадженню електронного декларування для чиновників. Чи плануєте ви повернутися до цього питання ще у цьому році?

- Ми працюємо у цьому напрямі. Відповідний законопроект буде йти паралельно з імплементацією рекомендацій по боротьбі з розмиванням податкової бази. Я вважала тоді і вважаю зараз, що у одноразовому декларуванні закладені великі ресурси для країни, які можуть повернутися і працювати на Україну. І оскільки у нас чиновники вже подали електронні декларації, і вже не за один рік, тому, мабуть, у антикорупціонерів зникло непорозуміння щодо "нульової декларації".

Ростислав Шаправський
кореспондент РБК-Україна

РБК - Украина