ГоловнаКонтактиМапа сайта

  Робоча ситуація дня: Валютний курс при визначенні  собівартості імпортних товарів  - 2014/09/16  

2014/09/16

      Підприємство здійснює імпортні операції. Як визначити собівартість товарів у разі попередньої оплати? Який валютний курс при цьому застосовується? Коли виникають позитивні курсові різниці і коли їх потрібно перераховувати до бюджету?

      Порядок оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті встановлено пунктом 153.1 Податкового кодексу України (ПК).

      Визнання податкових витрат при імпорті

      Під час формування первісної вартості товарів, що імпортуються, важливо, яка подія сталася першою: операція з придбання товарів чи операція з оплати товарів.

      У разі якщо першою подією було перерахування нерезиденту авансу (попередньої оплати), податкова собівартість товарів визначається за валютним курсом НБУ, що діє на дату здійснення оплати.

      Якщо оплата здійснюється частинами, ту частину вартості, яку не було раніше оплачено, слід перерахувати в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення оплати (пп. 153.1.2 ПК).

      Крім того, до складу собівартості товарів включаються платежі, безпосередньо пов’язані з їх придбанням. Нагадаємо, що відповідно до пункту 138.6 ПК собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

      Визначення курсових різниць

      За правилом, встановленим у підпункті 153.1.3 ПК, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

      При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі податкових доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) —у складі витрат платника податку.

      Згідно з пунктом 6 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо), при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу.

      Крім того, пунктом 5 П(С)БО 21 передбачено, що підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції. Головне, щоб це не суперечило вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

      А Податковий кодекс, як зазначено вище, відсилає нас до П(С)БО.

      Податківці вважають, що при визначенні податкових доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих в іноземній валюті, та податкових витрат у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) слід застосовувати протягом усієї доби офіційний курс НБУ, що діє на 0 годин відповідної доби (тобто курс НБУ, встановлений на 14:00 попереднього дня). Такі рекомендації містять листи від 10.04.2014 № 8414/7/99-99-19-03-01-17, від 08.05.2014 № 8180/6/99-99-19-03-02-16.

      Враховуючи викладене, у разі перерахування нерезиденту авансу для перерахунку іноземної валюти у гривні, на нашу думку, слід використати курс НБУ, встановлений на дату, що передує передоплаті.

      В усякому разі порядок визначення курсових різниць Мінфін радить закріпити у наказі про облікову політику (п. 8 П(С)БО 21).

      Порушення строку використання інвалюти

      Строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України (далі — МВРУ) іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку надано право встановлювати Національному банку України (ст. 3 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР, далі — Закон № 185).

      Статтею 5 Закону № 185 визначено, що при порушенні резидентами встановленого Нацбанком строку використання купленої резидентом іноземної валюти за призначенням ця валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на МВРУ.

      При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента. Аналогічну вимогу містить пункт 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою правління НБУ від 10.08.2005 № 281.

      Роз’яснення з даного питання містить лист НБУ від 26.03.2014 № 29-207/12713.


Головбух24