Відповідаючи біля дошки з картою України, українські учні з гордістю розповідають про унікальне географічне положення України, яка розташовується на перетині торгових шляхів з Європи, Росії та Азії.

   Але мало хто знає, що, за оцінками експертів, Україна не використовує навіть половину свого торгового потенціалу. Ситуація не скоро зміниться через хабарі на митниці та неефективну логістику.

   «Можливість для України стати регіональним логістичним центром у найближчі 5-10 років виглядає практично нереальною, - каже Олексій Балабушко, економіст Світового Банку в Україні. - Торговий і транзитний потенціал України величезний. Але щоб реалізувати його потрібні довготермінові зусилля, як уряду так і бізнесу».

   Балабушко є одним з авторів дослідження Світового Банку «Україна: Дослідження щодо сприяння торгівлі і транзиту». В ньому викладено основні причини неефективної логістики в країні. Це ненадійні та повільні логістичні компанії, нестача складів та високі ціни на них, юридична невизначеність із власністю на землю та складність отримати дозвіл на будівництво.

   Та основна причина – бюрократична процедура перетинання кордону та корупція.

   Згідно з іншим дослідженням Світового Банку, Україна опинилася на 102 місці із 155 країн світу за індексом логістики (Logistics performance index). Хоча у 2010 році Україна отримала ту ж кількість балів, що і у попередньому дослідженні 2008-го року, у загальному рейтингу країна опустилась з 78 місця на 102.

   “Тобто Україна не змінилась, в той час як інші країни проводили реформи, а значить, Україна програє у конкуренції в торгівлі та транзиті іншим країнам”, - пояснює Балабушко.

   У дослідженні порівнювались торгова логістика різних країн з точки зору прозорості та оперативності митних процедур, інфраструктури, міжнародних перевезень, якості послуг логістичних компаній, в тому числі швидкість і вчасність доставки.

   Якщо у згаданому вище дослідженні обрати лише категорію, яка стосується роботи митниці, то Україна опускається ще нижче у рейтингу — на 135 місці серед інших країн.

   «[Робота митних органів] справді є тим питанням, яке стримує розвиток логістики в країні», - каже Сергій Омельянюк, регіональний директор AsstrA в Україні. Омельянюк, який перед тим, як очолити офіс міжнародного транспортно-логістичного холдингу в Україні, працював у Білорусії, порівнює логістику двох країн.

   «Лише пару років тому Білорусія суттєво програвала в конкуренції по транзитному вантажопотоку Україні. Тоді деякі західні клієнти, налякані труднощами в роботі з Білоруським митним комітетом, оформлювали транспортні замовлення з позначкою «транзит через Білорусію заборонено!» - пригадує Омельянюк.

   Зараз, за його словами, ситуація потрохи змінюється. Через жахіття на українських митницях обсяг залізничного транзиту через територію України скоротився майже на 20% за 9 місяців 2010 року, згідно з узагальненими даними Держкомстату. Натомість, обсяг міжнародних вантажних перевезень через залізницю Білорусії за цей самий період збільшився на 12%, згідно з даними аналітичних агентств.

   Україна не змінилась, в той час як інші країни проводили реформи, а значить, Україна програє у конкуренції в торгівлі та транзиті іншим країнам.”

   - Олексій Балабушко, економіст Світового Банку.
Дослідження Світового Банку пов’язує рівень розвитку логістики в країні з її торговою експансією, диверсифікацією експорту, здатністю залучати міжнародні прямі інвестиції та із економічним ростом загалом. Тобто, добробут країни зростає, якщо розвивається торгова логістика і транзит.

   Експерти Світового Банку з’ясували, що навіть без яких-небудь інвестицій в основний капітал і тільки завдяки покращенню процедур перетину кордону і боротьбі з неофіційними платежами, непрямі логістичні затрати, такі як витрати на оформлення документів та складські послуги, можна зменшити на $5 млрд, згідно з даними 2008 року. А прямі витрати, наприклад, витрати на перевезення, можна зменшити на $1 млрд.

   Непрямим ефектом покращення процедур перетину кордону та митного оформлення буде прискорення товарообороту, зменшення складських запасів, що дозволить компанії здешевити її оборотний капітал. Як наслідок, з’явиться можливість зменшити вартість товару для кінцевого споживача.

   «У сфері товарів широкого вжитку (fast-moving consumer goods) кінцева ціна продукції суттєво залежить від того, наскільки ефестивно організована логістика, - каже Омельянюк з компанії AsstrA. – Якщо запаси на складах грамотно сформовані і немає затримок у поставках товарів на полиці, тоді ретейлери не втрачають на списанні прострочених товарів і отримують можливість зменшити кінцеву ціну товару до 30%».

   Від того, наскільки ефективно Україна реалізує сій потенціал транзитної країни, залежить не лише її рівень економічного розвитку, а й якість та ціна шкільного обіду.

   Тому логістика має значення.

   Журналістці Оксані Фарині можна написати на адресу faryna@kyivpost.com.

   Read more: http://www.kyivpost.com/ua/news/money/detail/90836/#ixzz16COUGpWH

Kyiv Post