ГоловнаКонтактиМапа сайта

  Какой порядок документального подтверждения услуг по  перевозке импортированных товаров с целью определения их  таможенной стоимости? 06.06.2013   - 2013/06/06  

2013/06/06

   За результатами проведення планової документальної виїзної перевірки митні органи донараховують митні платежі (ПДВ при імпорті та мито) на підставі відсутності в актах виконаних робіт з перевізниками-резидентами, що здійснювали доставку товару від нерезидента за межами України до місця на території України, окремо виділеної вартості транспортних послуг від місця за межами України до кордону з Україною.

   Чи правомірні дії перевіряючих, якщо при митному оформленні товару митним органам були надані довідки (другі примірники таких довідок були в наявності при проведенні перевірки), оформлені на адресу митниці перевізниками та підписані керівниками підприємств-перевізників, про вартість перевезення до кордону з Україною?

   Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

   Згідно із ст. 53 МКУ одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ, зокрема, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

   Таким чином, закон вимагає, що вже на етапі оформлення митної декларації декларант повинен надати митному органу інформацію у вигляді документів про вартість перевезення до пункту ввезення на митну територію України.

   Фактично імпортерами при оформленні митних декларацій надаються документальні підтвердження вартості перевезення товару до місця ввезення на митну територію України, а саме:

   – транспортні (перевізні) документи (міжнародні товарно-транспортні накладні) із зазначенням маршруту перевезення від місця за межами України до пункту на території України;

   – документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме довідки/калькуляції, видані перевізниками, про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України;

   – договори та рахунки-фактури на послуги перевезення, документи про оплату послуг перевезення, якщо на момент митного оформлення розрахунки з перевізником були здійснені.

   Митним кодексом передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 (до них включені транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів), містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов"язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

   Відповідно до ст. 54 МКУ контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

   1) упевнюватися у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

   2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості

   Якщо письмова вимога від митного органу про надання додаткових документів при оформленні митних декларацій не надходила, тобто документи, надані при ввезенні, задовольнили митні органи, то фактично, митні декларації були оформлені на підставі тих самих документів, які були надані перевіряючим під час проведення планової виїзної перевірки.

   Таким чином, можна зробити висновок, що донарахування митних платежів відбувається з однієї причини: документи, надані перевізниками, про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України перевіряючими взагалі не були враховані. Але якщо документ, наданий перевізником, визнається належно складеним документом при митному оформленні товарів, то після такого оформлення даний документ не втрачає своє юридичної сили.

   Так, МКУ не встановлює особливих вимог до форми, типу та вигляду документів, які підтверджують вартість перевезення, як це зроблено в деяких інших законодавчих актах, що регулюють окремі сфери діяльності суб’єктів господарювання (наприклад, ведення бухгалтерського обліку).

   Оскільки в даному випадку на бухгалтерський та податковий облік (до всієї вартості перевезення застосовується ставка ПДВ 0 %, якщо перевезення оформлено єдиним міжнародним перевізним документом, – див. пп. 195.1.3 ПКУ), а також на розрахунки з виконавцями, окрема виділена вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України не впливає, в актах виконаних робіт на перевезення товару часто такий показник не виділяється. Для надання інформації митниці перевізниками складаються спеціальні документи – довідки/калькуляції, що містять всю необхідну інформацію для митного оформлення товарів.

   Якщо довідки про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України, які надаються імпортерами на митницю під час оформлення ТД та другі примірники яких можуть бути надані перевіряючим, містять всю інформацію, необхідну для надання їм юридичної сили, а саме:

   – вказано адресата довідки (митниця),

   – прописано зміст довідки (надання інформації про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України), описано маршрут, наведено дані про транспортні засоби, на яких здійснювалося перевезення,

   – присутня дата складання довідки,

   – зроблено підпис керівника, який має право вчиняти юридичні дії від імені підприємства, то можна зробити висновок, що такі довідки є належним чином складеними документами.

   Частиною 11 ст. 58 МКУ встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх із ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

   Таким чином, можливі розбіжності, які були «виявлені» при перевірці, фактично не основані на різниці між вартістю транспортно-експедиційних витрат, заявлених під час митного оформлення, та сумою, фактично сплаченою підприємствам-перевізникам, вони утворилися переважно в результаті ігнорування перевіряючими належно складених документів, що підтверджують вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України.

   Ціль перевірки митного органу відповідно до ст. 345 МКУ – переконатися у правильності заповнення митних декларацій та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, а також у своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати митних платежів, тобто у даному випадку – встановити фактичну, правильну вартість транспортних перевезень до ввезення на митну територію України, підтвердити або спростувати дані, надані підприємством.

   На нашу думку, якщо у довідках/калькуляціях, що складені з урахуванням реквізитів, про які йшлося вище, вартість перевезення до кордону з Україною виділена окремо, то відсутність окремої суми такого перевезення в акті виконаних робіт не робить такі довідки недійсними документами або документами, які не відповідають вимогам МКУ. Тобто якщо немає інших документів, що свідчать про зворотне, ніяких змін у інформації, яка були надана митному органу при оформленні митних декларацій, та з якою були ознайомлені перевіряючі при проведенні планової перевірки, у такому випадку не відбувається: перевізникам сплачується за перевезення до місця ввезення на митну територію України саме та сума, яка була наведена в документах, наданих митниці.

   Проте підприємства-імпортери можуть зробити висновки з дій митних органів та при оформленні актів виконаних робіт з перевезень із-за кордону, для уникнення спорів з контролюючими органами вказуватимуть окремо вартість перевезень від місця за межами України до кордону з Україною.

   Звертаємо також увагу на таке. У зв’язку тим, що вартість послуг посередників-експедиторів часто буває незначною порівняно з вартістю перевезення, імпортери не завжди вказують таку вартість у довідках, які надаються митним органам при оформленні митної декларації. Оскільки до митної вартості товару включаються всі витрати на транспортування до митного кордону України, то експедиційні витрати, понесені за межами України, повинні збільшувати митну вартість товару, що імпортується. Таким чином, буде правильним у довідці для митниці вказувати вартість експедиційних послуг, що припадають на перевезення за межами України, та буде також доречним вказувати таку відокремлену вартість в актах виконаних робіт.

   Інна Волянюк
аудитор Аудиторська фірма «Номіна Аудит»

Бухгалтер 911