ГоловнаКонтактиМапа сайта

  Включаются ли в состав налоговых расходов суммы НДС,  уплаченные при ввозе на таможенную территорию Украины товаров  или при получении услуг от нерезидента ...  - 2013/03/04  

2013/03/04

   Чи включаються до складу податкових витрат суми ПДВ, сплачені при ввезенні на митну територію України товарів або при отриманні послуг від нерезидента, призначених для використання в операціях, які звільнені або не є об’єктом оподаткування ПДВ?

   Неоднозначність даного питання ґрунтується на наступних нормах.

   Відповідно до абз. 3 пп. 139.1.6 ПКУ у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об"єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об"єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V Кодексу.

   У випадках, коли відбувається придбання товарів, робіт чи послуг в українського продавця, все достатньо зрозуміло: покупець сплачує продавцю їх вартість та суму ПДВ. Сплачені кошти без будь-яких вагань можна визнати витратами на придбання товарів, робіт та послуг.

   Якщо ж має місце операція з ввезення товару в Україну, то витратами покупця на його придбання є сума коштів, сплачена продавцю. Що ж стосується ПДВ, який сплачується митним органам, то такий податок можливо вважати окремою статтею витрат, яка пов’язана саме з виконанням правил митного режиму, а не з придбанням товару.

   Схожа ситуація і з придбанням у нерезидента послуг, які оподатковуються ПДВ. Платник ПДВ, відповідно до ст. 208 ПКУ, проводить декларування податкових зобов"язань, а не сплату податку у складі витрат на придбання таких послуг.

   Тобто і в першому, і в другому випадку формально положення абз. 3 пп. 139.1.6 ПКУ не виконуються: нарахування та сплата податкових зобов’язань з ПДВ має місце, але неможна однозначно стверджувати, що це відбувається в складі витрат на їх придбання.

   Чи правомірно в такому випадку відносити суми ПДВ до складу податкових витрат на підставі абз. 3 пп. 139.1.6 ПКУ?

   Роз’яснення контролюючих органів з цього питання, так само як і судова практика на даний момент відсутні, незважаючи на те, що аналогічна норма містилася і в пп. 5.3.3 Закону про прибуток.

   На нашу думку, положення абз. 3 пп. 139.1.6 ПКУ не варто трактувати буквально, адже незалежно від того, відбувається імпорт товарів, робіт чи послуг, суми ПДВ сплачуються у зв’язку з понесенням витрат на придбання та можуть бути відображені у складі податкових витрат.

   Проте навіть якщо податкові органи заперечуватимуть проти включення до складу податкових витрат сум ПДВ на підставі абз. 3 пп. 139.1.6 ПКУ, на нашу думку, залишається інший варіант – скористатися можливістю визнання таких витрат на підставі пп. «в» пп. 138.10.4 ПКУ. Даною нормою встановлено, що до інших операційних витрат включаються, зокрема, інші витрати операційної діяльності, пов’язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно: «…суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом),… а також інших обов’язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу».

   Згадані винятки передбачені в абз. 1 пп. 139.1.6 ПКУ і включають «суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу».

   Отже, враховуючи те, що при імпорті товарів та отриманні послуг від нерезидента суми ПДВ не включаються до їх ціни, зазначене вище обмеження в даному разі не діє, а тому існують всі підстави для врахування таких сум ПДВ у складі податкових витрат.

   Розібравшись з можливістю включення сум ПДВ до складу витрат, необхідно визначитись з періодом, в якому це можна зробити.

   Як зазначалося вище, абз. 3 пп. 139.1.6 ПКУ передбачає, що податок на додану вартість включається до витрат або вартість відповідного об"єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту платника податку.

   Таким чином, до моменту, поки платник податку не мав би права на включення суми ПДВ до податкового кредиту, витрати не можуть бути визнані.

   З імпортованим товаром все доволі зрозуміло. Відповідно до абз. 4 п. 198.2 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов"язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ.

   Тобто при імпорті товару віднесення сум ПДВ до складу витрат можливе в періоді сплати зобов’язань за поданою для митного оформлення митною декларацією.

   Що ж стосується послуг нерезидента, то тим же абз. 4 п. 198.2 ПКУ встановлено, що для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України податковий кредит визнається за датою сплати (нарахування) податку за податковими зобов"язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

   Отже, якщо податкові зобов’язання в частині послуг нерезидента визнаються, наприклад, в грудні, то право на податковий кредит виникає лише в січні наступного року, а тому, на нашу думку, саме в січні платник податку має право на віднесення сум ПДВ до складу витрат.

   Сергій Кучеренко
аудитор
АГ "Гарантия-Аудит"

Бухгалтер 911